- анархіст
- -а, ч.1) Прибічник анархізму (у 1 знач.).2) Про людину, яка нехтує встановленими правилами виробничої й суспільної дисципліни.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
анарх — а, м. anarchiste m. устар. В среде революционеров нач. 20 в. Анархист. Нам кто мешает? говорил он: буржуазия? Ну и бей всех их, гадов пузатых! Так мы анархи понимаем. С. За железн. решеткой. // РБ 1912 6 1 160. В газете анархов появилась заметка… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
анархізм — Анархізм: тут: невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля [54] … Толковый украинский словарь
анархізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
анархіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
анархія — хії, ж. Рс. Анархія, бездіяльний стан суспільства, в якому відсутня організована влада, немає певних обов язкових норм поведінки. Анархія мати порядку (лозунг анархістів під час Першої світової війни) … Словник лемківскої говірки
анархістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
анархістка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
анархістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
анархічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
анархічність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови